«Останній лицар» Поля Феваля — історичний роман, написаний у середині XIX століття. Події розгортаються на тлі Франції XVIII століття, за правління Людовіка XV, і знайомлять читача з такими персонажами, як пан Жозеф Дюпле та пан Ніколя, чиї долі переплітаються із суспільно-політичними інтригами тієї епохи. Роман, імовірно, зосереджується на темах лицарства, честі та складнощах вірності перед обличчям загрозливої революції й іноземних конфліктів. На початку оповіді ми потрапляємо до Парижа, де при королівському дворі лютує хвороба, а політична напруженість зростає. У вступі ми знайомимося з ключовими постатями — паном Жозефом, шанованою, але змученою людиною, та його юним супутником, паном Ніколя, які сприяють розгортанню драми. Вражаючий і водночас трагічний інцидент стається, коли пана Жозефа знаходять у його помешканні поруч із мертвим тілом, що натякає на глибші змови й боротьбу за владу, яка втягне їх обох у надзвичайні пригоди. У міру розвитку оповіді вимальовується сцена, сповнена зради, мужності та боротьби за повернення втраченої слави серед суспільних потрясінь і особистих дилем.