„Мешканці Аркадії: Історія покинутої ферми“ Альберта Бігелоу Пейна – це роздумливий наратив, написаний на початку XX століття. Книга досліджує теми оновлення, природи та відновлення як занедбаної сільської будівлі, так і зв’язку родини з цією землею. Головні герої – родина на чолі з автором та його дружиною Елізабет – вирушають у подорож, щоб придбати та оживити стару ферму, будуючи своє нове життя серед ідилічного, але складного сільського ландшафту Коннектикуту. У початковій частині книги розповідається про той момент, коли герої вперше бачать свою новозакуплену власність. Піднімаючись на пагорб, автор відчуває захоплення, побачивши струмок, що протікає через їхню землю – реч, про яку він давно мріяв. Вони зустрічаються з Вільямом Сі. Вестбері, який допомагає їм у придбанні та розповідає анекдоти про історію цього району, створюючи картину жвавого місцевого життя. Перші враження від будинку показують як його потенціал, так і нинішній стан занедбаності; це викликає у родини поєднання надії та тривоги під час їхньої спроби перетворити цей „проклятий“ дім на жваве та привітне місце для життя. Цей вступний епізод створює основу для розповіді, яка обіцяє детально розглянути як фізичні зусилля, необхідні для відновлення будинку, так і емоційний шлях, який доводиться пройти родині під час створення свого нового домогосподарства.