„Аналекты Конфуція“ – давньокитайський філософський трактат, складений у період Воюючих царств (475–221 рр. до н.э.) і завершений у середині династії Хань. Ця збірка висловлювань та розмов відображає вчення Конфуція про моральне виховання, добродетель та лідерство. Через такі поняття, як „рэн“ (добродетель), батьківська пошана та „лі“ (ритуальна правильність), Конфуцій роз’яснює, як окремі особи та правители можуть досягти етичної досконалості. Його бачення полягало в тому, що благополуччя нації залежить від моральних якостей її громадян, починаючи з тих, хто займає лідируючі позиції.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Analects