«Федон» Платона — це діалог, написаний у IV столітті до н. е. Дія відбувається в афінській в’язниці протягом останніх годин життя Сократа, і твір досліджує глибокі питання безсмертя душі та потойбічного життя. У бесідах із піфагорійськими філософами Сіммієм і Кебетом Сократ наводить аргументи на користь існування душі після смерті. Діалог розгортає ці філософські міркування в зворушливому контексті очікування Сократом страти, поєднуючи сувору логіку з міфологічною оповіддю у своїх роздумах про смертність і те, що чекає за її межами.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Phaedo