„Тотем і табу: Схожості між психічним життям дикими людьми та…“ Сігмунда Фрейда – це збірка з чотирьох есе, опублікована у 1913 році. У своїй праці Фрейд застосовує психоаналітичні концепції до антропології, археології та релігії, проводячи суперечливі паралелі між первісними суспільствами та невротичними пацієнтами. Аналізуючи табу інцесту, тотемізм, анімізм та походження соціальної організації, він досліджує амбівалентність людської поведінки, механізми проекції та „всемогутність думок“. Ця праця пропонує провокаційну теорію щодо первісних коренів людського суспільства та релігійного почуття вини; однак її висновки залишаються предметом жвавих дискусій серед антропологів.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Totem_and_Taboo