«Історія італійських республік Середньовіччя, т. 06 (із 16)» Дж. К. Л. Сімондо Сісмонді — це історична оповідь, написана на початку XIX століття. У книзі розглянуто політичний клімат і суспільні умови Італії XIV століття, зосереджуючись на злеті й падінні різних італійських республік у вирі потрясінь, зокрема голоду, епідемій і політичних чвар. Праця Сісмонді проливає світло на моральний занепад політичного керівництва та вплив воєн на населення. На початку тому йдеться про період, позначений тяжким голодом і руйнівним спалахом Чорної смерті. Розглядаючи події 1347–1350 років, Сісмонді описує, як ці лиха загострили наявну політичну напруженість, особливо в таких містах, як Піза, де серед хаосу виникали угруповання. Він досліджує наслідки політичних інтриг, пов’язаних із боротьбою за владу між дрібними князями, і морального розкладу, що проник у правлячі класи, а також докладно описує, як стражденне населення давало собі раду з повсюдною смертністю та нуждою. Цей докладний і драматичний вступ готує підґрунтя для широкого дослідження республіканської історії Італії в періоди великих випробувань і перетворень.