„Диявол“ Артуро Графа – це філософський трактат, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці розглядається поняття диявола на основі різних міфів, легенд та теологічних тлумачень. Граф аналізує еволюцію образу Сатани від його виникнення в давніх релігіях до його зображення в християнстві, розкриваючи людський страх та захоплення злом. На початку тексту автор присвячує свою працю письменнику Едмондо де Амічісу та зазначає, що має на меті представити більш доступну версію історій про диявола, ніж та, яка зазвичай зустрічається в академічних чи наукових текстах. Граф обговорює ключові аспекти еволюції образу диявола, торкаючись міфів різних культур, в яких диявол зображується як падлий ангел та первинна сила зла. Це вступне розділ створює основу для глибшого дослідження походження та проявів образу диявола в різних віруваннях; наступні розділи будуть присвятовані історичним, психологічним та моральним аспектам його зображення в різні епохи.