„Крізь п’ятнадцяте століття“ Артура Графа – це літературний аналіз, написаний на початку XX століття. У роботі досліджуються теми петрадаркізму та антипетрадаркізму під час італійського Відродження, зокрема складні взаємини між поетами та їхніми джерелами натхнення, а також тривалий вплив Петрарка. Граф розглядає не лише літературні стилі та настрої того часу, а й культурні та суспільні фактори, які вплинули на розвиток поетичної сцени. Вступ до тексту вводить концепцію петрадаркізму як домінуючої тенденції в італійській літературі XV століття; Граф описує, як цей напрямок, який вважає Петрарка видатним майстром словесності, проявляється у різних формах наслідування серед поетів різних поколінь. Він також згадує критику та реакції на цю надмірну повагу до Петрарка, що призвело до появи антипетрадаркізму як протидії усталеним традиціям. Шляхом ретельного аналізу Граф прагне розкрити особливості цих суперечливих літературних тенденцій та їхній культурний вплив, надаючи цінні уявлення про ширшу картину історії літератури Відродження.