„Спогади дитинства та шкільних років“ Едмондо де Амічіса – це напівавтобіографічні мемуари, написані наприкінці XIX століття. У цьому творі автор розповідає про свої перші дитячі спогади, зокрема про час, проведений у школі, та про важливих людей, які вплинули на нього – членів родини та опікунів. Нарратив сповнений емоційних та живописних подробиць, які розглядають такі теми, як невинність, природа, соціальна нерівність та вплив освіти на формування особистості. У початку мемуарів автор знайомить читача зі своїм раннім дитинством та конкретними спогадами, які його визначають. Він починає з глибоко зворушливого спогаду про ігри з померлим братом, роздумуючи над таємницями пам’яті та втрати. Описуючи своє сімейне середовище, автор розповідає про свого батька – банкіра у мальовничому містечку – та ідилічну природу навколо свого дитячого дому. Він створює живописний образ свого оточення та поділяється різноманітними анекдотами – про свої ігри з сусідськими дітьми, про прихильність до родинної служниці Маддалени. Автор передає поєднання радості та меланхолії, яке характеризувало його ранні роки, закладаючи основу для глибшого роздуму про вплив досвіду та стосунків на формування особистості та розуміння світу.