„Книга Сідрака: невиданий текст XIV століття“ – це історико-філософське творення, написане у XIV столітті. У цьому тексті розглядаються теми мудрості, теології та магії через оповідь про головного героя – Сідрака, який виступає мудрецем та радником королів. Твір поєднує різноманітні середньовічні ідеї, відображаючи науковий та суеверний характер того періоду. У вступі книги представляється Сідрак – філософ та пророк, розповідаючий про свої знання та досвід під час правління короля на ім’я Ботоццо, який шукав мудрості для подолання викликів. Історія розкриває божественне натхнення Сідрака та його видатні здібності; він бере участь у дебатах про віру, божественність та природу знань, водночас розглядаючи питання, пов’язані з будівництвом міста. У ході оповіді підкреслюються містичні аспекти, переплетені з пошуками знань та конфліктом між язичницькими віруваннями та поклонінням єдиному божеству; це створює основу для розгляду тем мудрості, магії та віри у середньовічному контексті.