«З Парижа до Пекіна крізь сибірські сніги» Віктора Меньяна — це оповідь про подорож, написана наприкінці XIX століття. У книзі розповідається про сповнену пригод подорож автора з Парижа до Пекіна через крижані простори Сибіру, пустелю Гобі та різні частини Китаю. Оповідь Меньяна багата на спостереження за культурами й ландшафтами, з якими він стикається, і являє собою яскравий портрет його досвіду західного мандрівника в цих віддалених краях. Початкова частина оповіді готує ґрунт для амбітного задуму Меньяна дослідити Сибір і Китай узимку. Спершу ми дізнаємося про його підготовку до подорожі, зокрема про скептицизм друзів і його рішучість пізнати Сибір у всій його крижаній величі. Оповідь швидко переходить до перших етапів подорожі, докладно описуючи його мандри з Парижа до Санкт-Петербурга, перші враження від Росії та очікувані труднощі на митниці. Завдяки зустрічам із російськими чиновниками, роздумам про культуру й ландшафти та гумористичним анекдотам початок оповіді успішно занурює читача в унікальну атмосферу зимової експедиції, сповненої водночас передчуття й складних обставин.