„Мадемуазель де Мопен, том 1 (з 2)“ Теофіля Готьє – це роман, написаний на початку XIX століття. Книга розглядає теми ідентичності, кохання та суспільних норм, зосереджуючись на цікавій постаті Мадлен де Мопен – жінки, яка прагне пригод та свободи всередині обмежень своєї епохи. Історія поєднує романтику з екзистенційними роздумами, досліджуючи людські бажання та суспільні очікування, які часто супроводжують їх. У вступі до „Мадемуазель де Мопен“ розповідач роздумує про своє монотонне життя, сповнене рутини, та про глибоке прагнення до пригод. Незважаючи на звичний хід днів, він чудово усвідомлює своє незадоволення та неспокойство, прагнучи до захоплюючих переживань. Він описує свою байдужість та розповідає про досвід своєї нудної служниці, яка подорожувала по всьому світу, але не вміє цінувати життя. Цей контраст підкреслює тему прагнення до більш яскравого та пригодницького способу існування, створюючи основу для розгляду проблем ідентичності та прагнення до свободи, які будуть розкриватися у романі. Інтроспективний стиль тексту запрошує читачів поділитися роздумами розповідача про життя, нудьгу та пошук сенсу на тлі суспільних усталень.