«Wij en ons ezeltje» Емі Ле Февр — роман, імовірно написаний наприкінці XIX століття. У центрі історії — родина з кількома дітьми, які переживають наслідки смерті матері, тоді як їхній батько, що служить вікарієм, намагається впоратися з труднощами виховання дітей у новому селі. Рушійною силою дитячих витівок є їхня рішучість придбати старого віслюка, що втягує їх у різноманітні пригоди, поки вони вигадують способи заробити гроші. На початку оповіді старша донька, Ґрітє, знайомить читача зі своєю родиною та розповідає про їхній недавній переїзд до села, що знаменує новий початок, сповнений водночас хвилювання й смутку. Вона описує своїх братів і сестер: кмітливого та пустотливого Даана, задумливого Алекса, грайливу Лену й наймолодшого Пуфа, який своєю невинністю додає комічних моментів. Діти гуртуються навколо спільної мети — купити віслюка, що призводить до жвавих суперечок і дотепних ідей, як заробити гроші. Початок закладає підґрунтя для зворушливого дослідження сімейного життя, стійкості та юнацького прагнення до пригод.