„Пам’ять гейші“ Вінстона К. Маркса – науково-фантастичний роман, написаний на початку 1950-х років. Дія відбувається у майбутньому, коли міжпланетні подорожі до Марса стали можливими. У цій історії розглядаються теми ізоляції, людських взаємин та суспільних норм у обмеженому просторі. Книга, ймовірно, торкається емоційних та психологічних викликів, з якими стикаються шахтарі на Марсі, особливо щодо нетрадиційних стосунків, що формуються у таких ізольованих умовах. Основним героєм є Пітер Дункан – молодий спеціаліст з зв’язків з громадськістю, якого відправляють на Марс, щоб з’ясувати сенс таємничої пісні, поширилої серед повертаючихся шахтарів. Ця пісня натякає на емоційні зв’язки та, можливо, незаконні стосунки між чоловіками-шахтарями та жінками-членами екіпажу, попри суворі правила, що забороняють такі взаємини. Під час своїх досліджень Дункан стикається з жорстокими реаліями життя на Марсі та товариськими взаєминами екіпажу; у процесі він опиняється втягнутим у складнощі людських бажань та почуттів. Його початкове завдання перетворюється на глибше розуміння особистих викликів, з якими стикаються люди на Марсі; у кінцевому підсумку це призводить до поєднання героїзму та інтимності під час розкриття правди про стосунки в цьому чужорідному середовищі.