«Une grande dame de la cour de Louis XV: La duchesse d'Aiguillon (1726-1796)» Поля д'Естре та Альбера Калле є історичним нарисом, написаним на початку XX століття. Ця праця зосереджена на житті та значенні герцогині д'Егільйон, зображуючи її роль і вплив у бурхливу добу французької історії, зокрема за правління Людовика XV і Людовика XVI. Оповідь підкреслює її стосунки та політичне тло, що оточувало її життя, ілюструючи складнощі придворного життя та політичну боротьбу її чоловіка. На початку тексту автори представляють герцогиню д'Егільйон, описуючи її родинне походження та порівнюючи її життя з життям герцогині де Шуазель. Вступ наголошує на нерівності історичного визнання двох герцогинь попри їхні подібні суспільні становища та досвід. Автори дають уявлення про характер герцогині д'Егільйон як розумної й підтримуючої дружини, залученої до політичної кар'єри чоловіка, і водночас розмірковують про випробування та труднощі, яких вони зазнали, зокрема суспільні виклики, що випливали з політичного клімату того часу. Крім того, текст торкається тем вірності, амбіцій та впливу жінок в історичному контексті, у якому часто домінували чоловічі постаті.