„Азбука відносності“ Бертранда Рассела – наукове видання, написане на початку XX століття. Метою книги є пояснення теорії відносності Альберта Ейнштейна, зроблення складних концепцій зрозумілими для широкої аудиторії. У цій праці Рассел розглядає виклики, які ставлять нові наукові ідеї, особливо щодо нашого розуміння простору, часу та Всесвіту. На початку книги автор знайомить читачів із значним впливом теорії відносності на наше розуміння фізичного світу, підкреслюючи, що багато традиційних уявлень, заснованих на тактильних відчуттях та зоровому сприйнятті, потребують переосмислення. Рассел обговорює обмеження здорового глузду та те, як існуючі упередження впливають на наше сприйняття руху та стабільності. Він використовує живописні метафори – наприклад, уявлення про аеростата під дією наркотиків – щоб пояснити відносність руху та необхідність адаптації наших мисленних моделей до революційних ідей Ейнштейна. Таким чином Рассел створює підґруння для глибшого розгляду наслідків теорії відносності для таких понять, як сила, гравітація та природа реальності, підготовлюючи читачів до більш складних обговорень у наступних розділах.