„Есе про основи геометрії“ Бертранда Рассела – науковий твір, присвятований філософським та логічним аспектам геометрії; написано в кінці XIX століття. У книзі розглядаються історичні аспекти формування геометричних принципів, зокрема невикористання евклідової геометрії та наслідки різних аксіом. Також розглядаються епістемологічні питання, пов’язані з природою геометричних знань та необхідними умовами для просторового мислення. У вступі до есе описується структура та цілі дослідження Рассела; робиться розрізнення між априорними знаннями та суб’єктивним досвідом, а також підкреслюється вплив ключових філософів, таких як Кант, на розвиток дискусій щодо основ геометрії. Рассел створює рамки для вивчення історичного розвитку геометрії, зокрема формування метагеометрії та невикористання евклідової системи; також підготовлює ґрунт для детального аналізу основних аксіом, які керують геометричним мисленням, та взаємозв’язку між геометрією та логікою. Цей вступ підготовлює читача до критичного аналізу попередніх філософських теорій та висвітлює внесок самого Рассела у розвиток цієї галузі.