«Сім повішених» Леоніда Андрєєва — це моторошна повість, написана 1908 року. Після невдалої спроби замаху на міністра семеро засуджених в’язнів очікують на страту через повішення: п’ятеро революціонерів, естонський наймит, який убив свого роботодавця, та жорстокий злодій. В останні дні кожен із в’язнів по-своєму зустрічає наближення смерті. Повість досліджує, як ці різні люди — від революційної лідерки з материнською вдачею до розгубленого наймита й веселого бандита — борються з тінню смертності.
Переклад: Rasskaz o semi poveshennykh
Посилання на Wikipedia: