„Спектри: Короткі оповідання“ Леоніда Андрєєва – це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. У творах розглядається тема божевілля та життя людей, які перебувають на межі суспільства; особлива увага приділяється взаємодії та досвіду пацієнтів психіатричної клініки. Через різних персонажів оповідання досліджуються складні емоції та тонка межа між здоровим глуздом та божевіллям. У вступному оповіданні ми познайомлюємося з Єгором Тимофійовичем Померанцевим – заступником керівника місцевого адміністративного установлення, якого визнали безповоротно божевільним. Через його довгий трудовий стаж та погіршення психічного стану за його рахунок було зібрано кошти на лікування в приватній психіатричній клініці. Атмосфера клініки описана дуже жваво – вона характеризується тишою, рутинною діяльністю та різноманітною поведінкою пацієнтів, зокрема Померанцева, чий стан постійно змінюється між моментами ясності розуму та відчуження від реальності. Нарратив попереджає про дослідження стосунків Померанцева з іншими пацієнтами та персоналом, а також його внутрішніх конфліктів та ілюзій, створюючи глибокий та зворушливий настрій для подальших оповідань.