„Серія сучасних мов Ейтса: Іспанські оповідання“, під редакцією Еліїи Кларенса Гіллз та Луїзи Райнхардт, – це збірка оповідань, написаних у кінці XIX – на початку XX століття. У цій компіляції переважно розглядаються реалії сучасної Іспанії; через твори відомих іспанських авторів показуються культурні та соціальні особливості того часу. Оповідання подані в порядку складності та поєднують реалістичні елементи з іноді надприродними, що відображає літературні тенденції свого епохи. У першому оповіданні збірки представляється герой на ім’я Дон Еліас, який описує ніч, що перетворилась на хаос після того, як він випадково вбив чоловіка під час зустрічі з групою п’яних людей. Спочатку він переживає паніку, а потім усвідомлює, що ненавмисно завдав шкоди комусь, що спонукає його до глибоких роздумів про свої вчинки та можливі наслідки. Тон оповідання коливається між гумором та серйозністю, демонструючи не лише абсурдність ситуації, а й приховані напруги страху та провини в швидко змінюваній Іспанії. Це оповідання закладає основу для дослідження питань особистої ідентичності та суспільних норм, які будуть присутні й у наступних творах цієї антології.