«El papa del mar» Вісенте Бласко Ібаньєса — роман, написаний на початку XX століття. У цьому творі через переплетені долі персонажів розкриваються теми честолюбства, кохання та історичних роздумів. Головний герой, Клаудіо Борха, — вдумливий молодий чоловік, який розмірковує про своє минуле й складнощі життя, спілкуючись із Росаурою Сальседо, заможною вдовою. Їхні зустрічі дають змогу побачити суспільну динаміку багатства й бажання. На початку роману читачі знайомляться з Клаудіо Борхою в готелі в Авіньйоні, де він випадково зустрічає Росауру Сальседо, елегантну вдову багатого аргентинського землевласника. Розповідь яскраво змальовує їхнє минуле, вплітаючи в нього розмови про літературу та ідеалізм. Захоплення Клаудіо історичними постатями, особливо постаттю іспанського папи, виявляється в його пошуках мети й самоідентичності, тоді як Росаура уособлює і красу, і тягар свого привілейованого минулого. Їхня розмова розгортається на багатому тлі музики й атмосфери, створюючи основу для глибшого дослідження їхніх мотивів і бажань у міру розвитку сюжету.
Продовження: A los pies de Venus (los Borgia), #77561.