«Az emberiség képviselői» Ральфа Волдо Емерсона — філософський трактат, написаний на початку XIX століття. У цьому творі досліджуються значення та вплив видатних особистостей на суспільство й людський дух. Емерсон розглядає, як ці визначні постаті впливають на наші думки, вчинки і, зрештою, на сам перебіг цивілізації. На початку тексту сформульовано центральну тезу: внутрішня цінність і важливість видатних особистостей у людській культурі. Емерсон обговорює природну схильність людей упродовж історії захоплюватися винятковими постатями та шукати їх — героями, філософами й митцями, чий внесок формує суспільство. Він наголошує, що ці особистості є не просто породженням своєї епохи, а відіграють вирішальну роль у надиханні прогресу й просвітництва. У тексті осмислюється перетворювальна сила цих постатей і показано, як вони осяюють та підносять людський досвід, закладаючи тим самим основу для суспільного розвитку й прагнення до знань.