„Історія італійців, том 09 (з 15)“ Чезаре Канту – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці детально розглядається складний процес розвитку італійської цивілізації після занепаду Римської імперії, аналізується фрагментований політичний стан Італії та взаємозв’язок різних соціальних класів. Текст містить багато цінних даних про особистостей та ідеї, які визначали характер Італії в Середньовіччі та епоху Відродження, зокрема про таких постатей, як Джироламо Савонарола. У вступі до тому розглядається історичний контекст Італії після руйнування Римської імперії; описується процес розпаду влади та поява феодалізму, коли місцеві лорди мали значний вплив на свої території. Канту аналізує подвійну роль Папи Римського як духовного лідера та політичної постаті, підкреслюючи складнощі взаємин між місцевими дворянами та новоутвореними містами. Текст також згадує про початковий вплив Савонароли, який критикував аморальність суспільства та церкви; це створює підґрунтя для детального опису соціальних та релігійних змін в Італії.