„Історія італійців, том 10 (з 15)“ Чезаре Канту – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. Цей том присвятований італійському Відродженню, зокрема культурним та мистецьким досягненням епохи папи Лева X. У тексті аналізуються різні мистецькі постаті та напрями, розглядається вплив класичних традицій на розвиток мистецтва в Італії. Вступ до цього труду показує жвавість республіканської епохи як контекст для процвітання мистецтва за часів правління Лева X. Канту пояснює, як бажання відобразити видиму красу сприяло створенню мистецьких творів, підкреслюючи перехід італійських художників від середньовічних традицій до нового сприйняття класичних зразків. Також у тексті розглядаються ключові архітектурні досягнення, зокрема творчість таких видатних майстрів, як Філіппо Брунеллескі та Леон Баттиста Альберті; ілюструється інтеграція наук та естетики в їхні проекти. Загалом, цей вступ створює основу для детального розгляду мистецьких досягнень, соціальних умов та ключових постатей епохи Відродження.