«A triste canção do sul (subsidios para a historia do fado)» Альберту Піментела — це історичний нарис, написаний на початку XX століття. У книжці досліджуються походження, еволюція та культурне значення фаду — традиційного жанру португальської музики, що вирізняється меланхолійною тематикою. Піментел заглиблюється в суспільний контекст, який сформував фаду, розглядаючи його витоки та відображення в ньому досвіду й почуттів португальського народу. На початку книжки детально аналізуються етимологія та історичне значення слова «фаду», пов’язуючи його з поняттями призначення й долі в розумінні різних культур. Піментел посилається на різних поетів і класичні тлумачення, щоб показати, як віра в долю пронизала португальську культуру та музику. Він підкреслює, як сформувалося сучасне розуміння фаду — як пісні, що оспівує життєві печалі та ідею наперед визначеного шляху, — поєднуючи мовознавчий аналіз із соціальним коментарем про те, як ці пісні відображають життя звичайних людей, особливо в Лісабоні.