«Мертві листи» Моріса Берінга є збіркою вигаданих листів, написаних на початку XX століття. Твір має форму фіктивного листування, що спирається на історичні постаті та події, пропонуючи грайливе й захопливе дослідження їхнього життя та думок, а не сувору історичну точність. Крізь цю творчу призму читачі зустрічають листи визначних постатей, таких як Клітемнестра, Клеопатра та Овідій, сповнені дотепності й особистого проникнення. Початок «Мертвих листів» представляє унікальний обрамлювальний прийом, знайомлячи читача з поглядом автора на природу цього листування. Берінг чітко зазначає, що ці листи не задумані як історичні документи, а радше як грайливі вигадки, натхненні історією. У перших листах Клітемнестра спілкується з Егістом, торкаючись побутових справ, переплетених із натяками на епічну оповідь про Троянську війну. Розмови розкривають її особисті роздуми, суспільну динаміку та емоційні конфлікти, даючи гумористичний, проте зворушливий погляд на її характер на тлі навислого історичного тла. Це готує ґрунт для приємного читання, що кидає виклик традиційним уявленням про історичну оповідь.
Вигадані листи від історичних або легендарних персонажів.