«Багдад, Вавилон, Ніневія» Свена Андерса Хедіна — це подорожній нарис, написаний на початку XX століття. У книзі розповідається про мандрівку автора давніми регіонами Месопотамії на тлі Першої світової війни. Хедін прагне дослідити історичне значення таких міст, як Багдад і Вавилон, водночас звертаючись до тогочасних воєнних подій та їхніх наслідків для цих позачасових ландшафтів. На початку оповіді розкриваються мотиви автора, який вирушає до осередку давніх цивілізацій, висловлюючи зацікавлення археологією та впливом сучасної війни на історичні пам’ятки. Хедін вирушає зі Стокгольма 1917 року, протиставляючи привабливість історії війні, що триває й час від часу перериває його дослідження. Він фіксує свої спостереження за довкіллям і геополітичну напруженість, що супроводжує його подорож, особливо стосовно ролі Туреччини в конфлікті. Подорожуючи до Алеппо, він знайомиться з місцевими культурами, залишаючись гостро свідомим навколишнього хаосу воєнної атмосфери. Спостереження автора поєднують особистий досвід із ширшими історичними темами, демонструючи подвійність пригод і конфлікту в його мандрівках.
Ілюстровано малюнками автора та фотографіями.