«鬼谷子» Ґуйґуцзи, який жив і діяв у IV столітті до н. е., — це збірка давньокитайських текстів, укладених у період від кінця епохи Воюючих царств до завершення династії Хань. Цей твір досліджує техніки риторики та переконання, навчаючи стратегій, за яких вплив залишається прихованим, а рішення здаються прийнятими самостійно. Спочатку пов’язаний зі Школою дипломатії, згодом він увійшов до даоського канону. Текст наголошує на мовчазному спостереженні й тонкому переконанні, а не на примусі, пропонуючи принципи, які іноді порівнюють із вченнями Макіавеллі в західній філософії.
Джерело: Wen yuan ge Si ku quan shu Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Guiguzi