«Frosten: Skildring från 1860-talets Västerbotten» Астрід Верінг — роман, написаний на початку XX століття. Дія відбувається в сільській громаді Вестерботтена в 1860-х роках і заглиблюється в життя її мешканців, які борються з бідністю, суворими природними умовами та суспільними поділами. У центрі — персонажі Lill-Jonas і його син Mats, чию стійкість і духовну віру випробовують повторювані роки неврожаю, розбрат у громаді та невблаганний мороз. Книга, ймовірно, досліджує теми витривалості, віри та напруги між традицією і змінами в північній сільській місцевості Швеції. Початок роману занурює читачів у пізнє літо на хуторі Lill-Jonas, малюючи краєвид і представляючи два давні ворогуючі клани громади, розділені зловісним wintermyren — болотом, з якого постає і буквальний, і метафоричний мороз. Через виразне зображення природи та спільної пам’яті оповідь швидко стає і інтимною, і епічною. Ми бачимо, як родинна історія нестатків розгортається через спогади Mats про голод, невпинні пошуки їжі та їхню залежність від корисливого Stor-Grubben. Сцени голоду, важкої праці та духовної боротьби змальовано яскраво; вони сягають кульмінації в ночі розпачу, коли ще один мороз забирає довгоочікуваний урожай, випробовуючи віру й солідарність родини та їхнього села. Початок створює потужну атмосферу витривалості серед лиха, висвітлюючи і красу, і суворість сільського життя в історичному Вестерботтені.