„Листи від живого мертвеця“ Девіда Паттерсона Хэча – це спиритуалістичне листове творення, написане на початку XX століття. У ньому наводяться так звані послання нещодавно померлого мислителя на ім’я „X“, передані через медіума; у цих посланнях описуються умови, закони та переживання свідомості після смерті. У творі можна знайти яскраві описи астральних подорожей, ролі наставників та помічників, реінкарнації, раю та пекла, а також механізмів комунікації між світами; серед постійних персонажів – наставник на ім’я Лайонель. Книга починається з вступу авторки, яка розповідає про те, як листи були написані методом аутоматичного письма в Парижі, про несподівану смерть „X“, її небажання оприлюднювати ці послання спочатку та згоду зрештою, а також про необхідність оцінювати їх за змістом. У наступних листах „X“ підтверджує свою присутність, пояснює легкість та яскравість переходу після смерті, просить про конфіденційність та дає поради щодо захисту від небажаних астральних впливів та необхідної розсудливості під час написання листів. Він описує життя у тонкому світі, роль волі, „паттерни“ прототипів, Лігу, яка допомагає новопомерлим, а також зустрічі з іншими душами, зокрема з Лайонелем; крім того, розповідає про „раюську країну“ та своє бачення Христа. Він також згадує про відвідування архівів, про можливість формувати речі лише думкою та попереджає новопомерлих не повертатися до своїх тіл; розповідає про сімейні конфлікти, існуючі „пекла“ для окремих людей, а також про пару, яка знову з’єдналась у будинку, побудованому ним для неї. Розділ завершується роздумами про пошук Бога, ритм переродження та вічності, а також захистом цього контрольованого співпраці з медіумами (на відміну від безконтрольних форм їх діяльності), а також короткою історією про присутствие на великому імператорському похороні.