„Подорожі Таббі“ Люсі Еллен Гернсі – це дитячий роман, написаний у середині XIX століття. У ньому розповідається про допитливу котенятко на ім’я Таббі, яке переживає низку приємних пригод та невдач; через ці подорожі авторка навчає дітей моральним цінностям – доброті, відповідальності та затишку домашнього життя. Дія роману починається в сільському будинку на Каталонії: Маріо готує вечерю, а її дядько Андреу хвилюється, що їхній гість – ідеалістичний поет Флоренсі – може відволікти сина Андреу, Габріеля, від його шляху до священичества. Під час вечері Флоренсі вихвалює життя селян та читає їм свої вражаючі вірші; це захоплює працівників ферми, але також ненав’язливо впливає на Габріеля. Наступного ранку Флоренсі делікатно дізнається про почуття Маріо та зрозуміє, що між ними існує взаємна прихильність. Габріель з’являється у світському одязі, зізнається Флоренсі у своїй кризі щодо вибору професії та кохання до Маріо; йому радять обрати життя та любов замість дитячої обіцянки покійній матері. Після кумедних ситуацій – коли працівники ферми планують приготувати страви з улиток та влаштувати танець – Габріель зізнається Маріо у своїх почуттях; вона спочатку чинить опір з обов’язковості та страху перед скандалом, але потім кидає йому цілуваний квіток та розходиться в сльозах.