«Щастя Гейзелбрука» Шарлотти Ґрейс О’Браєн — повчальна християнська побутова новела вікторіанської доби. У центрі твору — життя села та моральні теми: обов’язок понад утіху, покаяння і співчутлива благодійність; показано, як віра й непохитна доброчесність формують родину та її сусідів. Вдова Лоуренс насилу виховує дітей, серед яких працьовитий Бен, жвава Кеті та прикута до ліжка Неллі. Піддавшись спокусі ледачих друзів, Кеті збивається на шлях непослуху, потайки йде на ярмарок і ледь не гине під час грози, що приводить її до зізнання та виправлення. Спалах віспи після ярмарку забирає життя двох непокірних юнаків і упокорює Фанні Прайс, яка одужує, ставши кращою. Лагідна Мейбл Трейсі з місцевого маєтку приносить розраду, Святе Письмо й алегорію спасіння, що зміцнює серця. Паралельна сюжетна лінія розповідає про сліпу бабусю Гейл, чий давно втрачений син Том, зламаний роками в морі та приведений до покаяння, повертається і стає надійною опорою. Неллі мирно помирає, довірившись Христу; Кеті стає сумлінною, відмовляється від перспективної посади, щоб допомагати матері, згодом виходить заміж за виправленого Тома, і вони будують щасливий, упорядкований дім — підкреслюючи думку книги, що послух, смирення та благодать приносять справжнє щастя.