«Велісурмаая» Лаурі Хаарли — історична трагедія (п’єса), написана на початку XX століття. Дія розгортається в Перя-Похйолі XV століття; у центрі — жорстоке пі́рккалайське правління роду Куркі та приховані суперництва й відданість усередині родини. Головні постаті — суворий вождь Генрік, його брати й сестра Päivö, Ніклас і Йоганна, лопарка Рауні та прикордонний боєць Юхані Аймола, чиї прагнення й прихильності розпалюють конфлікти між культурами та родичами. Початок п’єси відбувається у великій світлиці Ілмоли, де Рауні співає своїй дитині й зустрічає холодне несхвалення Йоганни, хоча та намагається її захистити. Рауні боїться наміру Генріка заволодіти нею та узаконити дитину, тоді як Päivö, пригнічений владою брата, зближується з Рауні, і вони потай освідчуються одне одному в коханні. Аймола прибуває як уславлений лісовик і залицяється до Йоганни; Ніклас повертається додому, вихваляючись своїми оповідями, а рід пишно вітає вождя Генріка, який повернувся. Коли Päivö виявляє милосердя до бідних рибалок-гямяляйсет, Генрік наказує покарати його й ненадовго ув’язнює; Рауні домагається його звільнення, але Генрік також оголошує про політичний шлюб Йоганни, якому вона опирається. Узимку Йоганна сама спотворює собі обличчя, щоб уникнути цього шлюбу, Матіас дорікає їй, і надходить звістка, що Генрік поранений у засідці, влаштованій лапландцями та людьми Аймоли. Генріка вносять до приміщення, і він підбадьорює домашніх; невдовзі пісня перемоги сповіщає про повернення Päivö з полоненими, здобуваючи йому повагу брата. Постаючи перед Генріком, Аймола заявляє, що діяв, аби помститися за образу та заволодіти Йоганною, остаточно запускаючи центральні особисті й політичні конфлікти.