„Від Кремля до Тихого океану“ Жоржа Дюкрока – це подорожній нарис, написаний на початку XX століття. У ньому, ймовірно, описується подорож з Москви через Сибір та Монголію до Тихого океану; у тексті поєднуються яскраві описи пейзажів із етнографічними замальовками та подробицями про пересування залізницею, рікою чи дорогою. У книзі представлені портрети паломників, емігрантів, солдатів, корінних народів та міст на кордоні; основними локаціями є Волга, Урали, тайга, Іркутськ, озеро Байкал, території бурятів та монголів, а також річка Амур та місто Хабаровськ. Початок книги присвячений сенсорному опису Москви – її релігійним обрядам, спогадам про татарське панування та видовищу неба з пагорбів Спаррових. Далі подорож продовжується на схід через Транссибірську магістраль у супроводі грубого молодого консула, його енергійної дружини Катії, їхніх дітей та інших пасажирів; по дорозі потяг перетинає Волгу та Урали. Нарратив зупиняється в тайзі, Іркутську та на озері Байкал – села, нічні переїзди, музика та бурі формують образ повсякденного життя в Сибіру. Далі розповідь описує козацькі поселення та бурятські громади, буддійські обряди, вершників та багаття в таборах; після цього подорож продовжується на монгольську рівнину до монастиря Коссо-Гол та яскравих свят лам, масок та вечірніх процесій. Далі маршрут пролягає через Трансбайкалію та річку Амур на пароплаві серед поселенців, солдатів та азійських пасажирів; подорож завершується в Хабаровську – місті, розташованому на великому перетині річок. У кінці книги описуються сімейні історії та життя корінних мешканців Амуру; розділ завершується зображеннями похмурої осені на нижньому течії Амуру та рибальства лососем. Наприкінці також згадується прибуття дружини молодого офіцера для оселення в цьому місті.