„Єврей та інші оповідання“ Івана Сергійовича Тургенєва – це збірка оповідань, написаних у середині XIX століття. У них розглядаються теми кохання, моралі та суспільних проблем, з особливим акцентом на досвід єврейських персонажів у Росії. Перше оповідання збірки – „Єврей“ – знайомить читача з солдатом Николаїм Іллічем та його зустріччю з євреєм на ім’я Гіршель під час наполеонівських воєн, що стає початком глибокого розгляду людських стосунків та суспільних упереджень. У цьому оповіданні Николай Ілліч розповідає про часи нудьги під час облоги міста Гданськ; саме там він зустрічає Гіршеля, який допомагає солдатам. Їхня спілкування перетворюється на поєднання напруги, інтриг та особистих бажань; Николай водночас розважається та роздратовується підлабузництвом та оportунізмом Гіршеля. Сюжет набуває більш мрачного відтінку, коли з’являється Сара – красива молода єврейка, принесена Гіршелем до табору солдат; це дозволяє глибше розглянути теми експлуатації, невинності та моральних дилем. У міру розвитку подій стає очевидним, що персонажі знаходяться в пастці суспільних очікувань та власних виборів, що створює багатогранний контекст для роздумів читача.