Книга Гарольда Спіда «Практика та наука малювання» – це підручник з образотворчого мистецтва, написаний на початку XX століття. Метою книги є допомогти студентам-митцям зрозуміти принципы та практики, які лежать в основі успішного малювання; а також підкреслити, що для досягнення майстерності у мистецтві немає шляхувань і що значиме малювання вимагає інтелектуальної праці та індивідуального самовираження. На початку книги Спід розбирається з поширеними хибними уявленнями про малювання та попереджає проти пошуку швидких, стандартних рішень. Він також розповідає про власний шлях у навчанні, підкреслюючи розбіжність між механічною точністю практики та справжнім мистецтвом, яке проявляється у творах великих майстрів. Спід заохочує читачів розвивати розуміння формы та емоційного змісту своїх робіт, уникаючи при цьому абсолютно академічних підходів, які можуть пригнічувати креативність та індивідуальність. Вступна частина книги створює основу для глибшого вивчення малювання, спрямованого на розвиток у студентів цінностей художнього процесу та розуміння ролі різних елементів у створенні значимих мистецьких творів.