„Моі коханцы: оповідання та балады“ Тріндаї де Коэлу – збірка коротких оповідань, написаних у кінці XIX століття. У цій книзі, ймовірно, розглядаються теми кохання, ностальгії та життя в сільській місцевості; через різні історії та персонажів відображається сутність людських емоцій у простому, пасторальному способі життя. У початку книги читач знайомиться з двома оповіданнями: „Сільська ідилія“ та „Султан“. У першому з них розповідається історія молодого пастуха Гонсало, який пасе свою худобу та згадує дівчину на ім’я Розарія; їхні невинні стосунки проявляються у жартівливих розмовах та спільних мріях. Атмосфера в цьому оповіданні спокійна, а пейзаж – ідилічний сільський. У другому оповіданні „Султан“ розповідається про Томе да Ейру та його улюбленого осла на ім’я Султан; історія сповнена гумору та тепла, показуючи жартівливі взаємодії Томе зі своїм ослем. Усі ці оповідання мають легкий, безтурботний тон та розглядають універсальні теми дружби та спільноты.