„Найкращі оповідання 1921 року“, підготовлені Едвардом Дж. О’Браєном, – це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. Ця антологія містить різноманітні твори, які висвітлюють характерні теми та персонажів американської літератури того періоду. Метою збірки є передача сутності сучасного життя за допомогою різноманітних стилів оповідання та унікальних характеристик мистецтва того часу. Початок антології відкривається оповіданням Шервуда Андерсона „Брати“, яке задає похмурий настрій – історія старого чоловіка з села, який вважає, що має зв’язок із вбивцею з міста. Місцеві жителі сприймають його як людину з деякими божевільними ідеями; цей чоловік одночасно переживає проблеми з родинними стосунками та пов’язані з ними емоції. Його історія переплітається з історією проблемного начальника фабрики, який скоїв шокуючий акт насильства. Контраст між бажанням старого чоловіка побудувати зв’язки з іншими людьми та жорстокою реальністю вбивства підкреслює теми самотності, ідентичності та складності людських стосунків, що робить цей твір чудовим вступом до дослідження життя в Америці того періоду.