„Пригоди в мистецтві“ Марсдена Гартлі – це збірка неформальних есе, написаних на початку XX століття. У цій праці автор ділиться особистими та бесідними роздумами про мистецтво, торкаючись таких тем, як життя художників, водевіль та поезія; водночас демонструє свій унікальний погляд як митця та критика. Стиль написання характеризується спонтанністю та прямотою; автор більше зосереджується на емоційних реакціях людини на мистецтво, ніж на суворому аналізі. На початку книги розміщені передмова та вступ, у яких підкреслюється роль критики як невід’ємної частини творчого процесу. Гартлі обговорює взаємозв’язок між художниками та критиками, стверджуючи, що митці повинні сприймати критику як частину свого шляху до створення мистецтва. Він висловлює глибоку повагу до творчості корінних народів, зокрема американських індіанців, демонструючи їхні багаті мистецькі традиції через танці та церемоніальні обряди. Цей вступ задає тон праці, метою якої є дослідження сутності мистецтва та його впливу на людське життя; книга пропонує новий погляд на класичне та сучасне мистецтво очима Гартлі.