Книга Роберта Андерсона Вілсона „Мексика і її релігія“ – це історичний труд, написаний у середині XIX століття. У ній автор розповідає про свої експедиції та переживання в Мексиці з 1851 по 1854 рік, пропонуючи уявлення про релігію, культуру цієї країни та значущі історичні події. Книга поєднує особисті подорожні спогади з більш широкими історичними аналізами, зокрема акцентуючи увагу на мексиканському суспільстві того часу, наслідках колоніалізму та взаємозв’язку релігії та політики. Книга починається з опису прибуття Вілсона до Веракруса у бурну вечірню годину 1853 року. Автор розповідає про спокійну атмосферу міста, його історичне значення та боротьбу з такими хворобами, як жовта гарячка. Він порівнює тиху красу Веракруса з шумним життям американських міст, підкреслюючи глибоко укорінені звичаї та культурні практики місцевих жителів – включаючи церемоніальні обряды духовенства та забобони, пов’язані з фізичними реліквіями. У тексті також з’являється персонаж – монах, що натякає на можливі глибші дослідження особистих та суспільних взаємозв’язків у контексті історії та релігії Мексики; автор готується до подальших подорожей на внутрішні території країни.