„Мексика та її релігія“ Роберта Андерсона Вілсона – це історичний твір, написаний у середині XIX століття. У книзі описано дослідження та враження автора під час перебування в Мексиці з 1851 по 1854 рік; надаються уявлення про релігію, культуру та значні історичні події цієї країни. Твір поєднує особисті подорожні спогади з більш широкими історичними роздумами, зокрема присвятовуючи увагу мексиканському суспільству того часу, наслідкам колоніалізму та взаємозв’язку релігії та політики. Книга починається з опису прибуття Вілсона до Веракруса у бурхливий вечір 1853 року; автор розповідає про спокійну атмосферу міста, його історичне значення та проблеми, пов’язані з такими хворобами, як жовта гарячка. Вілсон порівнює тихий шарм Веракруса з бурхливим життям американських міст, підкреслюючи глибоко укорінені звичаї та культурні практики місцевих жителів – включаючи церемоніальні обряди духовенства та забобони, пов’язані з фізичними реліквіями. У тексті також згадується один із персонажів – монах, що натякає на подальші дослідження особистих та суспільних відносин у контексті мексиканської історії та релігії; автор готується до подальших подорожей на внутрішні території країни.