Кніга Ф. Сомнера Меррівеðера «Бібліоманія Середньовіччя» – це історичний трактат, написаний у кінці XIX століття. У ній розглядаються питання колекціонування книг та шанування літературы в Середньовіччі, зокрема увага приділяється монашській культурі, процесу видавництва книг та особам, які брали участь у їх збереженні. Метою книги є розвінчати хибне уявлення про те, що Середньовіччя було позбавлене інтеллектуальної діяльності, а також підкреслити багату бібліофільську традицію того періоду. У вступі розглядається пануюча історична навія, яка зображує Середньовіччя як епоху невігластва та забобонів. Меррівеðер виступає за більш детальне розуміння цього періоду, акцентуючи увагу на ентузіазмі монахів до книг та на їхніх значних зусиллях з збереження знань шляхом переписування та ілюстрування текстів. Вступ також надає контекст для розуміння змісту книги, обговорюючи важливість монашських бібліотек, вплив релігійних інститутів на розвиток грамотності та появу пристрасті до колекціонування та збереження книг – яку автор називає бібліоманією. У подальшій частині книги наводяться анекдоты та деталі, що ілюструють культурне значення книг та навчання в цей часто негативно оцінюваний історичний період.