„Осінь жінки“ Марселя Прево – це роман, написаний наприкінці XIX століття. Сюжет розгортається навколо Жулі Сюрже, молодої жінки, яка намагається зорієнтуватися у власних емоціях та стосунках, особливо у своїх складних почуттях до Моріса Артоя, на тлі суспільних очікувань та особистих дилем. Роман розглядає теми кохання, моралі та боротьби жінок у світі, який часто контролюється чоловіками. На початку оповіді ми знайомимося з тихою каплицею в Парижі, де багато жінок шукають спокою та зв’язку зі своєю вірою. Саме тут ми зустрічаємо Жулі – жінку, яка переживає внутрішні конфлікти під час молитви. Після розмови з абатом Юге її емоційні труднощі стають очевидними; вона усвідомлює, наскільки глибокі її почуття до Моріса, але також розмірковує над неправильністю їхніх стосунків. Цей вступ покладає основу для складного шляху самопізнання Жулі та моральних конфліктів, з якими вона зіткається у спробах збалансувати власні бажання та очікування суспільства.