Книга Дэвіда С. Тейлора «Психологія співу» – це наукове видання, написане на початку XX століття. Мета цієї праці – усунути розрив між теоретичними знаннями та практичним навчанням у сфері культури вокалу, аналізуючи та критикуючи існуючі методы вокальної практики з психологічної та наукової точек зору. У книзі розглядаються механізми формування тона, фізіологічні аспекти голосу та психологічні фактори, що впливають на ефективність вокальної тренування. На початку книги автор аналізує складності, пов’язані з практикою розвитку голосових навичок, висловлюючи сумнів щодо несумісності усталених теорій з реальною педагогічною практикою. Він стверджує, що хоча анатомія та механізми голосу добре вивчені, психологічні аспекти, які є критично важливими для ефективного розвитку вокальних навичок, часто ігноруються. Тейлор підкреслює необхідність всебічного розуміння процессу вокальної тренування, яке має включати як емпіричне спостереження за діяльністю співаків, так і дотримання психологічних принципів, а не лише механічних методів. Перші розділи книги пропонують критичний аналіз популярних методів вокальної практики та пропонують новий напрямок їх розвитку, заснований на імітації та психологічному аналізі.