„Психологія співу“ Девіда С. Тейлора – наукове видання, написане на початку XX століття. Ця праця прагне подолати розрив між теоретичними знаннями та практичним навчанням у сфері культури вокалу, аналізуючи та критикуючи існуючі методи вокальної підготовки з точки зору психології та наук. У книзі розглядаються механізми утворення звуку, фізіологічні аспекти голосу та психологічні елементи, необхідні для ефективної вокальної практики. На початку книги автор зазначає складнощі, пов’язані з наукою про культуру вокалу, та сумує над розривом між усталеною теорією та практичними методами навчання. Він стверджує, що хоча анатомія та механізми голосу добре вивчені, психологічні аспекти, які є ключовими для ефективного керування голосом, часто ігноруються. Тейлор підкреслює необхідність всебічного розуміння процесу вокальної підготовки, яке має включати як емпіричне спостереження (за допомогою уважного прослуховування виконавців), так і дотримання психологічних принципів, а не лише механічних методів. Перші розділи книги пропонують критичний аналіз поширених методик вокальної практики та пропонують новий напрямок їх розвитку, заснований на імітації та психологічному аналізі.