„Кіліто“ Карлоса Марії Окантоса – це роман, написаний на початку XX століття. Дія роману відбувається на тлі соціально-економічних проблем Буенос-Айреса; у центрі уваги знаходяться життя скромної родини, пов’язані з темами класу, амбіцій та сімейних обов’язків. У розповіді з’являються Пампа – молода корінна служниця, яка прагне більш насиченого життя, але обмежена щоденними домашніми справами, та Кіліто – син родини, що символізує їхні амбіції та протиріччя, пов’язані з їхнім соціальним статусом. На початку роману яскраво описується повсякденне життя героїв; особлива увага приділяється бажанню Пампи свободи та захоплення під час урочистостей національного свята. Проте реальність швидко перериває її мрії, змушуючи її займатися домашніми справами та підкреслюючи її трудове становище. Тим часом Кіліто, який вважається гордістю та надією родини, бореться з очікуваннями, що покладаються на нього, та своїми амбіціями, які виходять за межі його скромного походження. Контраст між мовчазними жертвами Пампи та формуванням особистості Кіліто створює підґруння для глибшого розгляду їхніх переплетених доль у ході подальшого розвитку сюжету.