„Історія англійського народу, том V“ Джона Річарда Гріна – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. Цей том присвятований важливому періоду англійської історії – епохи пуританства з 1603 по 1660 рік – та розкриває соціальні, політичні та культурні зміни, що відбувалися в цей час. Особлива увага приділяється інтелектуальному пробудженню, яке супроводжувало появу Англії як протестантської держави, а також більш широким темам, пов’язаним із літературою, політикою та релігією. Вступна частина цього твору знайомить читача з літературно-культурним життям Англії наприкінці XVI – на початку XVII століть, розповідаючи про те, як поразка іспанської армади сприяла формуванню національної ідентичності та розвитку інтелектуального життя країни. У тексті також детально розглядається повільний, але значний розвиток англійської літератури; особлива увага приділяється таким авторам, як Спенсер та Шекспір, а їхні твори порівнюються з більш формалістичними формами історичної прози попередніх періодів. Текст підкреслює, що з переходом Англії до статусу протестантської держави мистецтво почало процвітати, що стало передумовою для епохи пуританства, яка досліджувала моральні та культурні наслідки цих змін.