„Пауліна Бушареу“ Жозепа Марії де Сагарри – це роман, написаний на початку XX століття. Дія роману відбувається в мальовничому гірському селі поблизу Барселони; центральними персонажами є члени родини Бушареу, особливо Пауліна, чия історія поєднує в собі теми кохання, соціальних очікувань та особистих амбіцій. У романі детально описано взаємини між членами родини та їхнє ставлення до навколишнього суспільства. На початку роману розповідач знайомиться з родиною Бушареу – Віктором Бушареу, його дружиною Марією де ла Мерсе та їхніми чотирма дітьми. Розповідач висвітлює спокійний та мальовничий характер гірського села, а також свої перші зустрічі з цією родиною під час їхнього літнього проживання там. Віктор описується як доброзичлива та приваблива особистість, яка швидко стає центром уваги; також звертається увага на красу та материнську теплоту Марії. По мірі розвитку взаємин розповідача з членами родини, він спостерігає за динамікою їхніх стосунків та натякає на більш глибокі складнощі, які розкриються у подальших розділах. Цей етап підготовлює ґрунт для дослідження романтичних переживань, соціального тиску та молодіжних амбіцій у наступних частинах роману.