„Велика подорож туди, де небо“ Курта Воннегута-молодшого – це науково-фантастичний оповідання, яке вперше було опубліковане на початку 1950-х років. Дія відбувається у футуристичному світі, де поширені технології боротьби зі старінням; оповідання розглядає проблеми сімейних відносин, старіння та природи людського існування. У ньому сатирично зображена одержимість суспільства молодістю та безсмертям; також досліджуються стосунки між кількома поколіннями родини Форд. Сюжет обертається навколо дідуся Форда – літнього глави родини, який з радістю сприймає можливість „Великої подорожі туди, де небо“ – евфемізму для позначення смерті. Його родина, яка мешкає в тісних умовах та характеризується конкуренцією та образою, складається переважно з людей, що виглядають молодими завдяки препаратам проти старіння. Під час написання свого заповіту напруга у родині зростає; після смерті дідуся спалахує хаос у їхніх стосунках. Оповідання критикує наслідки штучного подовження життя та конфлікти, які виникають у сім’ях під час боротьби з обмеженнями людського існування; кульмінацією є гумористичний та зворушливий фінал.