„Вивчення внутрішньої культивації“ авторства Аноніма є давнім філософським текстом, який входить до збірки „Гуан-цзи“ – компіляції різних творів, написаних приблизно у 350–300 роках до нашої ери. Цей текст вважається важливим твором у сфері даосизму та присвячений питанню розвитку внутрішньої особистості людини. У ньому розглядається культивування духовних сил та підкреслюється важливість узгодження серця та розуму для досягнення глибшого розуміння життя та зв’язку з ним. Зміст книги обертається навколо практики внутрішньої культивації, досліджуючи такі теми, як природа дао, де, ци та сутність людини. У тексті розглядається, як ці елементи можна культивувати за допомогою медитації та саморегулювання, що допомагає читачеві досягти гармонії та ясності власного „я“. Також наводяться методи заспокоєння серця та розуму, підкреслюється важливість подолання таких перешкод, як любов, гнів та бажання матеріальних благ, які вважаються перешкодами на шляху до справжнього саморозуміння. Зрештою, цей текст слугує посібником для досягнення особистого спокою та розуміння через культивування власної внутрішньої природи.